1. Великий тлумачний словник сучасної мови

страхопуд

страхопу́д

-а, ч., розм.

1》 Те саме, що опудало 1).

2》 перен. Людина або тварина, що має потворний зовнішній вигляд.

|| Те саме, що страховище 1).

3》 рідко. Те саме, що боягуз.

|| Ляклива тварина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхопуд — страхопу́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. страхопуд — див. боязкий; гидкий; опудало Словник синонімів Вусика
  3. страхопуд — СТРАХОПУ́Д, а, ч., розм. 1. Те саме, що опу́дало 1. Якби-то оце зерно та втроє родило, щоб на одному стеблі три колоски. А то заволочиш, і жайворонки та горобці видзьобають. Нема з чого й страхопуда поставити (Мирослав Ірчан). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. страхопуд — БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Х підсил. розм., СТРАХОПУ́Д підсил. розм., БА́БА зневажл., СТРАШКО́ розм. рідше; ЛЕГКОДУ́Х розм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). — Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Словник синонімів української мови
  5. страхопуд — Страхопу́д, -да; -пу́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. страхопуд — СТРАХОПУ́Д, а, ч., розм. 1. Те саме, що опу́дало 1. Якби-то оце зерно та втроє родило, щоб на одному стеблі три колоски. А то заволочиш, і жайворонки та горобці видзьобають. Нема з чого й страхопуда поставити (Ірчан, II, 1958, 83). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  7. страхопуд — Страхопуд, -да м. Пугало. Словник української мови Грінченка