1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опудало

опу́дало

-а, с.

1》 Подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або начиненого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для відстрашування птахів.

|| Імітація людської постаті для введення в оману кого-небудь.

|| Пристрій, знаряддя для тренування солдатів, спортсменів, що замінює постать, тулуб людини.

2》 перен., лайл., зневажл. Про незграбну, вайлувату або негарну людину.

3》 чого. Набита тирсою, соломою і т. ін. шкура тварини, птаха, що відтворює їхній зовнішній вигляд; чучело.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опудало — (предмет для відлякування шкідників на городах) страхопуд, чуперадло. Словник синонімів Полюги
  2. опудало — опу́дало 1 іменник середнього роду подоба людської постаті з старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для відстрашування птахів; набита тирсою, соломою і т. ін. Орфографічний словник української мови
  3. опудало — (солом'яне) дід, чуперадло, страхопуд, г. опуда, опуд; (доробало) страшило, страховидло; (з птаха, для приваби інших птахів) маняк. Словник синонімів Караванського
  4. опудало — I заполоха, кава, лякайло, лякало, лякаяка, маняк, маняка, марена (опудало, яке роблять в ніч на Купала), лопуд, потороча, пухай, солом'яник, страховидло, страховисько, страховище, страхопуд, страхопудисько, страхопудище, страхопудло, химера, чулинда... Словник синонімів Вусика
  5. опудало — ОПУ́ДАЛО, а, с. 1. Подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або набитого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для відлякування птахів. Отак, буває, гляньте на ланок, – А там стримить опудало з соломи (А. Словник української мови у 20 томах
  6. опудало — ОПУ́ДАЛО (подоба людської постаті з накинутого на хрестовину старого одягу, яку ставлять на городах для відстрашування птахів), СТРАХОПУ́Д розм., ПО́СТРАХ розм., ДІД розм., ЧУПЕРА́ДЛО розм., ХИМЕ́РА заст., ОПУ́Д діал., ОПУ́ДА діал. Словник синонімів української мови
  7. опудало — Опу́дало, -ла, -лу; -дала, -дал і -далів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. опудало — ОПУ́ДАЛО, а, с. 1. Подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або начиненого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для відстрашування птахів. Отак, буває, гляньте на ланок, — А там стримить опудало з соломи (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. опудало — Опу́дало, -ла с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. О. 1862. II. 27. Отсе опудало погане. Котл. Ен. VI. 45. Увійшло якесь опудало. К. ЧР. 389. Словник української мови Грінченка