стригун

Значення в інших словниках

1. стригун — стригу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. стригун — див. кінь Словник синонімів Вусика
3. стригун — СТРИГУ́Н, а́, ч. Однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву. Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Грицько Григоренко)... Словник української мови у 20 томах
4. стригун — стригу́н перукар (ст): Стриження коштувало у пересічного фризієра цілих десять крейцарів, або п'ять дутків; та студенти нашої кляси зробили велике відкриття, що стригун-жид при Домініканській вулиці, ч. 9 стриже за чотири крейцари, або за два дутки. Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. стригун — ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Словник синонімів української мови
6. стригун — СТРИГУ́Н, а́, ч. Однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву. Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах