1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стриножений

стрино́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до стриножити.

|| стриножено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стриножений — стрино́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стриножений — СТРИНО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стрино́жити. А той [кінь], стриножений, скуб тепер зелену молоду травицю та хвостом муху й овода одганяв (Д. Мордовець); Стриножені коні порскали в траві, над якою чорніли тільки їхні спини (П. Словник української мови у 20 томах
  3. стриножений — СТРИНО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стрино́жити. А той [кінь], стриножений, скуб тепер зелену молоду травицю та хвостом муху й овода одганяв (Морд., І, 1958, 98); Стриножені коні порскали в траві, над якою чорніли тільки їхні спини (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах