строма

Значення в інших словниках

1. строма — стро́ма 1 іменник жіночого роду у біології стро́ма 2 іменник жіночого роду провалля діал. Орфографічний словник української мови
2. строма — див. безодня Словник синонімів Вусика
3. строма — СТРО́МА¹, и, ж. 1. Сполучнотканинна основа багатьох органів та тканинних утворів в організмі людини й тварини. Сполучнотканинна строма виражена неоднаково у тварин різного виду та віку (з наук. літ.). 2. Безбарвна білкова основа пластид у рослин. Словник української мови у 20 томах
4. строма — стро́ма (від грец. στρώμα – підстилка) 1. Сполучнотканинна основа органів та тканинних утворів в організмі людини та тварин. 2. Сплетення гіф у грибів, на поверхні або всередині якого утворюється спороношення. 3. Безбарвна білкова основа пластид у рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
5. строма — СТРО́МА¹, и, ж. 1. Сполучнотканинна основа багатьох органів та тканинних утворів в організмі людини й тварини. Сполучнотканинна строма виражена неоднаково у тварин різного виду та віку (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 56). Словник української мови в 11 томах
6. строма — Строма, -ми ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38. Словник української мови Грінченка