1. Великий тлумачний словник сучасної мови

струмувати

струмува́ти

-ує, недок.

1》 Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком.

2》 Поширюватися в навколишньому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про запахи, світло, повітря і т. ін.).

|| перен. Звучати плавно, безперервно (про звуки, слова, мову).

|| перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом; випромінювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струмувати — струмува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струмувати — (- кров) дзюрити, юшити, цебенити, бігти; (- світло) литися, розливатися; (- тепло) випромінюватися; струменіти, струміти, струмити. Словник синонімів Караванського
  3. струмувати — СТРУМУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком. Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (М. Рильський); Серед нічної тиші чути, як дзюркотить вода, витікаючи через цямрини криниці, і струмує до річки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. струмувати — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. струмувати — Струмува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. струмувати — СТРУМУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком. Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (Рильський, Поеми, 1957, 251); Серед нічної тиші чути, як дзюркотить вода, витікаючи через цямрини криниці, і струмує до річки (Цюпа... Словник української мови в 11 томах