стручкуватий

Значення в інших словниках

1. стручкуватий — стручкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
2. стручкуватий — СТРУЧКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що стручко́ви́й. Посилає мене милий горох уязати [в'язати]. Горох стручкуватий, так буде лякати, – Не піду його в'язати! (з народної пісні). 2. Подібний до стручка. Стручкувате, ніби червона перчина, обличчя Леська ще більше витягується в здивуванні (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
3. стручкуватий — Стручкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. стручкуватий — СТРУЧКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що стручко́ви́й. Посилає мене милий горох уязати [в’язати]. Горох стручкуватий, так буде лякати, — Не піду його в’язати! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 156). 2. Подібний до стручка. Словник української мови в 11 томах
5. стручкуватий — Стручкуватий, -а, -е 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка