стрягнути
стря́гнути
-ну, -неш; мин. ч. стряг, стрягла, стрягло і стрягнув, -нула, -нуло; недок., діал.
В'язнути, грузнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрягнути — стря́гнути дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- стрягнути — СТРЯ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. стряг і стря́гнув, ла, ло; недок., діал. В'язнути, грузнути. Він іде й іде якоюсь безконечною стежкою, перескакує через якісь рівчаки, спотикається на якісь груди, стрягне в якихось мокравинах (І. Словник української мови у 20 томах
- стрягнути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
- стрягнути — СТРЯ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. стряг і стря́гнув, ла, ло; недок., діал. В’язнути, грузнути. Він іде й іде якоюсь безконечною стежкою, перескакує через якісь рівчаки, спотикається на якісь груди, стрягне в якихось мокравинах (Фр. Словник української мови в 11 томах