стрягнути
СТРЯ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. стряг і стря́гнув, ла, ло; недок., діал.
В'язнути, грузнути.
Він іде й іде якоюсь безконечною стежкою, перескакує через якісь рівчаки, спотикається на якісь груди, стрягне в якихось мокравинах (І. Франко);
Ноги стрягли у снігових заметах (М. Коцюбинський);
На самий святий вечір по заході сонця йшов молодий жовнір .. через широкі пусті простори. Бродив, стрягнув у снігу, спотикався, падав по борознах, але не спочивав (С. Ковалів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрягнути — стря́гнути дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- стрягнути — -ну, -неш; мин. ч. стряг, стрягла, стрягло і стрягнув, -нула, -нуло; недок., діал. В'язнути, грузнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрягнути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
- стрягнути — СТРЯ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. стряг і стря́гнув, ла, ло; недок., діал. В’язнути, грузнути. Він іде й іде якоюсь безконечною стежкою, перескакує через якісь рівчаки, спотикається на якісь груди, стрягне в якихось мокравинах (Фр. Словник української мови в 11 томах