1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стяжати

стяжа́ти

-аю, -аєш, недок., ц.-с.

Придбавати, набувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стяжати — стяжа́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стяжати — Брати, відбирати, відібрати, повідбирати, забирати, забрати, позабирати, оббирати, обібрати, пооббирати, розбирати, розібрати, порозбирати, дерти, видирати, видерти, повидирати, здирати, здерти, поздирати, надрати, надерти, понадирати, обдирати, обдерти, пообдирати, див. присвоювати, рабувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. стяжати — СТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., книжн. 1. Наживати, нагромаджувати що-небудь шляхом експлуатації когось. Став земних владик судити Небесний владика: – Доколі будете стяжати І кров невинну розливать Людей убогих? (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. стяжати — СТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., книжн. 1. Наживати, нагромаджувати що-небудь шляхом експлуатації когось. Став земних владик судити Небесний владика: — Доколі будете стяжати І кров невинну розливать Людей убогих? (Шевч., І, 1963, 342). Словник української мови в 11 томах