стійкий
стійки́й
-а, -е.
1》 Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; прот. хисткий.
|| перен. Який відбувається спокійно, розмірено; урівноважений.
2》 Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін. Стійка фарба.
3》 Для якого характерні стабільність, постійність; сталий.
|| Довготривалий.
4》 Здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь.
|| до чого, проти чого. Здатний зберігатися, існувати за несприятливих умов (при змінах температури і т. ін.); витривалий.
|| перен. Який не піддається сторонньому, перев. негативному, впливу (про людину).
5》 перен. Який виявляє наполегливість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; незламний.
|| Який ведеться з наполегливістю, твердістю, непохитністю.
Значення в інших словниках
- стійкий — (який виявляє сталість своїх поглядів) міцний, твердий, незламний, неподатливий, несхитний. Словник синонімів Полюги
- стійкий — стійки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стійкий — Не хисткий, тривкий; (врожай) сталий; (- рівновагу) непорушний; (режим) стабільний; (у скруті) витривалий; (- вдачу) твердий, незламний, г. видержливий: п! СТОЇЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
- стійкий — див. твердий Словник синонімів Вусика
- стійкий — Сталий, усталений, незмінний, повсякчасний, завсідний, твердий, тривкий, тривалий, витривалий, непохитний, див. станціонарний Словник чужослів Павло Штепа
- стійкий — СТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий. Ваш корабель не стійкий через кіль (Ю. Яновський); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі. Словник української мови у 20 томах
- стійкий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Словник синонімів української мови
- стійкий — СТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий. Ваш корабель не стійкий через кіль (Ю. Янов., II, 1958, 58); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі. Словник української мови в 11 томах