стійковий

Значення в інших словниках

1. стійковий — Стійкови́й: Стійко́вий: — вартовий [6,19,VI,VII] Словник з творів Івана Франка
2. стійковий — стійкови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
3. стійковий — СТІЙКОВИ́Й, а́, е́, заст. Вартовий; // у знач. ім. стійкови́й, во́го, ч. Поліціянт [поліцай] зачав свистати, звертати увагу інших стійкових на таємного втікача (І. Франко); Коней було розведено по стайнях, і коло гармат .. маячив стійковий (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
4. стійковий — стійко́вий військ. вартовий (ст): В усіх напрямках розіслано стійкових, які через побігущих-кур'єрів мали доносити команді про те, що діється в терені (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. стійковий — ВАРТОВИ́Й ім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм., СТРАЖ заст., ВАРТІВНИ́ЧИЙ заст., ВАРТОВИ́К заст., СТІЙКОВИ́Й заст., СТІ́ЙЧИК заст., ШЕ́ЛЬВАХ діал., заст. Словник синонімів української мови
6. стійковий — СТІЙКОВИ́Й, а́, е́, заст. Вартовий; // у знач. ім. стійкови́й, во́го, ч. Поліціянт [поліцай] зачав свистати, звертати увагу інших стійкових на таємного втікача (Фр., VI, 1951, 429); Коней було розведено по стайнях, і коло гармат.. маячив стійковий (Ю. Янов., І, 1958, 155). Словник української мови в 11 томах