стійковий
СТІЙКОВИ́Й, а́, е́, заст.
Вартовий;
// у знач. ім. стійкови́й, во́го, ч.
Поліціянт [поліцай] зачав свистати, звертати увагу інших стійкових на таємного втікача (І. Франко);
Коней було розведено по стайнях, і коло гармат .. маячив стійковий (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стійковий — Стійкови́й: Стійко́вий: — вартовий [6,19,VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- стійковий — стійкови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- стійковий — стійко́вий військ. вартовий (ст): В усіх напрямках розіслано стійкових, які через побігущих-кур'єрів мали доносити команді про те, що діється в терені (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- стійковий — -а, -е, заст. Вартовий. || у знач. ім. стійковий, -вого, ч. Вартовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стійковий — ВАРТОВИ́Й ім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм., СТРАЖ заст., ВАРТІВНИ́ЧИЙ заст., ВАРТОВИ́К заст., СТІЙКОВИ́Й заст., СТІ́ЙЧИК заст., ШЕ́ЛЬВАХ діал., заст. Словник синонімів української мови
- стійковий — СТІЙКОВИ́Й, а́, е́, заст. Вартовий; // у знач. ім. стійкови́й, во́го, ч. Поліціянт [поліцай] зачав свистати, звертати увагу інших стійкових на таємного втікача (Фр., VI, 1951, 429); Коней було розведено по стайнях, і коло гармат.. маячив стійковий (Ю. Янов., І, 1958, 155). Словник української мови в 11 томах