стійкість

СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. стійки́й.

Канушевич .. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Г. Коцюба);

На воді вивірять стійкість, будуть уставляти мачти і кінчатимуть усі внутрішні роботи на судні: каюти, палуби, кермо (Ю. Яновський);

В пелюстках [троянд] є цінна, дуже запашна трояндова олія, з якої виробляють духи високої стійкості і тонкого запаху (з наук.-попул. літ.);

Народний одяг завжди відзначався простотою .. Йому властива надзвичайна стійкість (із журн.);

Під стійкістю розуміється здатність матеріалу споруди або конструкції протидіяти фізичній і хімічній агресії середовища (з навч. літ.);

У підвищенні стійкості пшениці до іржі має велике значення живлення рослин (із журн.);

Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Л. Дмитерко);

Героїчна оборона Бреста, Ленінграда, Москви, Києва, Одеси, Севастополя показала несхитну стійкість наших людей, їх готовність, не шкодуючи життя, захищати кожну п'ядь рідної землі (з публіц. літ.).

△ (1) Термі́чна сті́йкість – здатність матеріалів витримувати різкі коливання температури, зберігаючи незмінними свою структуру та властивості.

Підвищена термічна стійкість цих вогнетривів дає змогу з успіхом застосовувати їх у печах з інтенсифікованим тепловим режимом, наприклад, при кисневому дутті (з наук.-попул. літ.);

(2) Хімі́чна сті́йкість (склопластику) – здатність склопластику зберігати незмінними масу, розміри, зовнішній вигляд, міцні властивості під час дії агресивних хімічних середовищ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійкість — сті́йкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стійкість — Стабільність, здатність системи, що має досить складні сценарії поводження, зберігати деякі властивості й характеристики незмінними; одне з фундаментальних понять кібернетики і загальної теорії систем , тісно пов’язане з ідеєю інваріантності. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. стійкість — [с'т’ійк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. стійкість — -кості, ж. 1》 Властивість за знач. стійкий. Стійкість споруд — здатність споруд зберігати первісний стан рівноваги при дії на них зовнішніх сил. 2》 Здатність об'єкта, системи, виведеної зі стійкого стану, самостійно повертатися в цей стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стійкість — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
  6. стійкість — СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й. Канушевич.. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Коцюба, Нові береги, 1959, 172); На воді вивірять стійкість... Словник української мови в 11 томах