стійкість

Стабільність, здатність системи, що має досить складні сценарії поводження, зберігати деякі властивості й характеристики незмінними; одне з фундаментальних понять кібернетики і загальної теорії систем , тісно пов’язане з ідеєю інваріантності. Якщо система має властивість стійкості, то деякі вислови про неї будуть постійно правдивими, без огляду на її зміни.

Джерело: Термінологічно-тлумачний словник «Моделювання економіки» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійкість — СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й. Канушевич.. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Коцюба, Нові береги, 1959, 172); На воді вивірять стійкість... Словник української мови в 11 томах
  2. стійкість — СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й. Канушевич .. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. стійкість — [с'т’ійк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. стійкість — сті́йкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. стійкість — -кості, ж. 1》 Властивість за знач. стійкий. Стійкість споруд — здатність споруд зберігати первісний стан рівноваги при дії на них зовнішніх сил. 2》 Здатність об'єкта, системи, виведеної зі стійкого стану, самостійно повертатися в цей стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стійкість — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови