стійкість

СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й.

Канушевич.. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Коцюба, Нові береги, 1959, 172);

На воді вивірять стійкість, будуть уставляти мачти і кінчатимуть усі внутрішні роботи на судні: каюти, палуби, кермо (Ю. Янов., II, 1958, 140);

В пелюстках [троянд] є цінна, дуже запашна трояндова олія, з якої виробляють духи високої стійкості і тонкого запаху (Наука.., 4, 1962, 47);

Розвиток капіталізму остаточно розвіяв легенду про стійкість дрібного селянського господарства (Програма КПРС, 1961, 26);

Народний одяг завжди відзначався простотою.. Йому властива надзвичайна стійкість (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 49);

Під стійкістю розуміється здатність матеріалу споруди або конструкції протидіяти фізичній і хімічній агресії середовища (Компл. використ. вапняків.., 1957, 155);

У підвищенні стійкості пшениці до іржі має велике значення живлення рослин (Колг. Укр., 8, 1961, 26);

Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Дмит., Вітчизна, 1948, 80);

Героїчна оборона Бреста, Ленінграда, Москви, Києва, Одеси, Севастополя показала несхитну стійкість радянських людей, їх готовність, не шкодуючи життя, захищати кожну п’ядь рідної землі (Ком. Укр., 5, 1970, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійкість — сті́йкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стійкість — Стабільність, здатність системи, що має досить складні сценарії поводження, зберігати деякі властивості й характеристики незмінними; одне з фундаментальних понять кібернетики і загальної теорії систем , тісно пов’язане з ідеєю інваріантності. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. стійкість — [с'т’ійк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. стійкість — СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й. Канушевич .. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. стійкість — -кості, ж. 1》 Властивість за знач. стійкий. Стійкість споруд — здатність споруд зберігати первісний стан рівноваги при дії на них зовнішніх сил. 2》 Здатність об'єкта, системи, виведеної зі стійкого стану, самостійно повертатися в цей стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стійкість — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови