1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сугубий

сугу́бий

-а, -е.

Особливий, винятковий (у порівнянні з чимось звичайним).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сугубий — сугу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сугубий — СУГУ́БИЙ, а, е, книжн., заст. Особливий, винятковий, надзвичайний. Подай же й нам, всещедрий Боже!.. Любов безвічную, сугубу На той світ тихий принести (Т. Шевченко); В час смертельної небезпеки .. Словник української мови у 20 томах
  3. сугубий — Подвійний Словник застарілих та маловживаних слів
  4. сугубий — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
  5. сугубий — СУГУ́БИЙ, а, е. Особливий, винятковий. Подай же й нам, всещедрий боже!.. Любов безвічную, сугубу На той світ тихий принести (Шевч., II, 1963, 395); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 35). Словник української мови в 11 томах