супроводити
супрово́дити
див. супроводжувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супроводити — супрово́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- супроводити — ЕСКОРТУВАТИ, (в дорозі) товаришити кому; (співом) проводжати, (оком) стежити; (передмовою) додавати що; (музикою) акомпаньювати, сов. акомпанувати; супроводжати. Словник синонімів Караванського
- супроводити — [супроводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
- супроводити — СУПРОВО́ДИТИ див. супрово́джувати. Словник української мови у 20 томах
- супроводити — СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- супроводити — Супрово́дити, -во́джу, -во́диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- супроводити — СУПРОВО́ДИТИ див. супрово́джувати. Словник української мови в 11 томах