сургучевий
сургуче́вий
-а, -е.
Те саме, що сургучний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сургучевий — сургуче́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сургучевий — СУРГУЧЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сургу́чний. Під час хвилинної зупинки ми кидали в двері поштового вагона мішок із сургучевою печаткою (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
- сургучевий — СУРГУЧЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сургу́чний. Під час хвилинної зупинки ми кидали в двері поштового вагона мішок із сургучевою печаткою (Жур., Звич. турботи, 1960, 39). Словник української мови в 11 томах