1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сутінно

су́тінно

Присл. до сутінний.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутінно — су́тінно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сутінно — СУ́ТІННО. Присл. до су́тінний; // у знач. пред. Тихо і сутінно було на ній [галявині], у першій хвилині не можна було нічого побачити (І. Франко); В опочивальні було сутінно й тихо. Масивні стіни, зашторені віконниці, все оберігало (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
  3. сутінно — СУ́ТІННО. Присл. до су́тінний; // у знач. присудк. сл. Тихо і сутінно було на ній [галявині], у першій хвилині не можна було нічого побачити (Фр., V, 1951, 18). Словник української мови в 11 томах