суятитися

Значення в інших словниках

1. суятитися — Побиватися, клопотатися, непокоїтися [I] — суятитися (286) — поратися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
2. суятитися — суяти́тися дієслово недоконаного виду турбуватися діал. Орфографічний словник української мови
3. суятитися — див. хвилюватися Словник синонімів Вусика
4. суятитися — СУЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, яти́шся, недок., діал. Турбуватися, непокоїтися; мучитися. День за днем збігав, тиждень за тижнем минав. Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі, – не знав, на яку ступити і що почати (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
5. суятитися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого... Словник синонімів української мови
6. суятитися — СУЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, яти́шся, недок., діал. Турбуватися, непокоїтися; мучитися. День за днем збігав, тиждень за тижнем минав. Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі, — не знав, на яку ступити і що почати (Фр., І, 1955, 131). Словник української мови в 11 томах
7. суятитися — Суяти́тися, ячуся, -тишся гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68. Словник української мови Грінченка