схилений
схи́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до схилити.
|| схилено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який схилився, роблячи що-небудь; який зігнув верхню частину тулуба.
|| Який спустився донизу, перекосившись від часу, від своєї ваги тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схилений — схи́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- схилений — СХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до схили́ти. Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі (Леся Українка); Забейко, схилений над нею, не зважився доторкнутися своєї дитини (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
- схилений — Схи́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- схилений — СХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до схили́ти. Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах