схиляти

схиля́ти

-яю, -яєш, недок., схилити, схилю, схилиш, док., перех.

1》 Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти.

|| на когощо, над кимчим, до когочого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого-, чого-небудь, класти на когось, щось. Схиляти коліна.

Не схиляти голови перед ким — чим, рідше кому, чому — не визнавати себе переможеним, не здаватися кому-, чому-небудь.

Схиляти голову перед ким — чим і без додатка — а) виявляти шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь, віддавати шану комусь, чомусь, перев. опускаючи голову; б) опускати голову, вітаючись з ким-небудь; в) підкорятися кому-, чому-небудь; погоджуватися з кимсь, чимсь.

Схиляти чолоию) перед ким — чим, рідше кому — чому — а) визнавати себе переможеним, погоджуватися, примирятися з кимсь, чимсь; б) виявляти шанобливе ставлення, шанобливу повагу до кого-, чого-небудь.

2》 перен. Навертати, спрямовувати, приваблювати до кого-, чого-небудь.

|| до чого. Викликати певний настрій, бажання робити те, що названо в додатку.

Схилити серце до кого — прихильно поставитися до кого-небудь.

3》 до чого і рідко у що, з інфін., перен. Переконувати, умовляти, примушувати робити що-небудь, погоджуватися на щось.

4》 із запереч. не, перев. док., перен. Перемогти, підкорити кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схиляти — схиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схиляти — Нахиляти, (голову) похиляти, (чоло) припадати чим, (коліна) ставати на, (до себе) прихиляти, приваблювати, привертати, (до роздумів) сприяти чому, (до чого) намовляти, навертати на що, переконувати в чім, док. СХИЛИТИ, (з ч. не) не здолати, не перемогти, не підкорити Словник синонімів Караванського
  3. схиляти — див. підбурювати; прихиляти; радити Словник синонімів Вусика
  4. схиляти — СХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СХИЛИ́ТИ, схилю́, схи́лиш, док. 1. що. Змінювати пряме положення на похиле, нагнувши, опустивши що-небудь; нахиляти. Маріуца ставала .. на коліна і смикала за віжки. Словник української мови у 20 томах
  5. схиляти — не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т. ін.) перед ким-, чим-небудь, рідко кому, чому. Не здатися, не підкоритися. Міста і села всієї України не схилили голови перед загарбниками. Фразеологічний словник української мови
  6. схиляти — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. схиляти — СХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СХИЛИ́ТИ, схилю́, схи́лиш, док., перех. 1. Змінювати пряме положення на похиле, нагнувши, опустивши що-небудь; нахиляти. Маріуца ставала.. на коліна і смикала за віжки. Словник української мови в 11 томах
  8. схиляти — Схиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. схилити, -лю, -лиш, гл. Склонять, склонить, наклонять, наклонить. А сам схилив головоньку, сльози проливає. Мет. 77. Словник української мови Грінченка