сюркання

сю́ркання

-я, с.

Дія за знач. сюркати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюркання — сю́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сюркання — СЮ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. сю́ркати і звуки, утворювані цією дією. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. сюркання — СЮ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. сю́ркати і звуки, утворювані цією дією. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці (Цю-па, Вічний вогонь, 1960, 68). Словник української мови в 11 томах