сюртучний

сюрту́чний

-а, -е.

Прикм. до сюртук.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюртучний — сюрту́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сюртучний — СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к. Він не міг ніяк позбутись уяви, що, наприклад, Центральна Рада – це та сама купка чудернацьких інтелігентів у чорних сюртучних вбраннях, але з обов'язковою вишиваною сорочкою та довгими козацькими вусами (Д. Бузько). Словник української мови у 20 томах
  3. сюртучний — СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к. Словник української мови в 11 томах