1. Словник української мови у 20 томах

сюртучний

СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до сюрту́к.

Він не міг ніяк позбутись уяви, що, наприклад, Центральна Рада – це та сама купка чудернацьких інтелігентів у чорних сюртучних вбраннях, але з обов'язковою вишиваною сорочкою та довгими козацькими вусами (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюртучний — сюрту́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сюртучний — -а, -е. Прикм. до сюртук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сюртучний — СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к. Словник української мови в 11 томах