1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сяйливий

сяйли́вий

-а, -е.

1》 Який сяє, яскраво світиться.

2》 Який блищить, відбиваючи світло, промені.

3》 Який виражає радість, щастя, вдоволення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сяйливий — сяйли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сяйливий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. сяйливий — СЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який сяє, яскраво світиться. – Мені хотілося, щоби дід ще оповідав. До цієї чарівної ночі, до цих зірок вічно сяйливих, до далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. сяйливий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. сяйливий — СЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який сяє, яскраво світиться. — Мені хотілося, щоби дід ще оповідав. До цієї чарівної ночі, до цих зірок вічно сяйливих, до далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Хотк. Словник української мови в 11 томах