сільчак
сільча́к
-а, ч., розм.
Житель села.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сільчак — сільча́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сільчак — СІЛЬЧА́К, а́, ч., розм. Житель села. Дід усміхнувся. – Себто ви, пане, про те прислів'я кажете, що у нас, у дурних сільчаків, живе: “У город – по гроші, у село – по розум”? (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
- сільчак — СІЛЬЧА́К, а́, ч., розм. Житель села. Дід усміхнувся. — Себто ви, пане, про те прислів’я кажете, що у нас, у дурних сільчаків, живе: «У город — по гроші, у село — по розум»? (Морд., І, 1958, 53). Словник української мови в 11 томах