сім'янин
сім'яни́н
-а, ч.
1》 Той, хто має сім'ю (у 1 знач.).
|| Людина, що має риси, необхідні для родинного життя.
2》 Член сім'ї (у 1 знач.); родич.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сім'янин — сім'яни́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сім'янин — Родинець, батько, див. жонатий Словник чужослів Павло Штепа
- сім'янин — СІМ'ЯНИ́Н, а, ч. 1. Той, хто має сім'ю (у 1 знач.). Тепер Лошаков не той. Жонатий, має діток, став поважним сім'янином, поважним громадянином (Панас Мирний); Уболівав [Гречкун], чи добре розміщені солдати, чи не час би попрати білизну. Словник української мови у 20 томах
- сім'янин — Сім'янин, -на м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20. Словник української мови Грінченка