сіни

сі́ни

ей, мн.

Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить будинок, хату на дві половини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіни — Сі́ни: — передпокій, ґанок [52] Словник з творів Івана Франка
  2. сіни — сі́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. сіни — див. притвор Словник церковно-обрядової термінології
  4. сіни — СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни. Словник української мови у 20 томах
  5. сіни — Сі́ни, сіне́й, сі́ням, сі́ньми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сіни — СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни. Словник української мови в 11 томах
  7. сіни — Розташоване між житловими кімнатами вхідне приміщення, яке зв'язано з тамбуром, ґанком або сходами. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. сіни — Сі́ни, -ней ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. ум. сі́нці, сі́нечки. Словник української мови Грінченка