січений
сі́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до сікти.
|| у знач. прикм. Січені котлети.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- січений — сі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- січений — СІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до сікти́. Навкруги, сухий-сухий сірий пісок, з-під якого часом визирає голова або спина мистецьки січеного з темного мармуру велетенського звіра – слона, лева, заметених віковічним піском... Словник української мови у 20 томах
- січений — Січе́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- січений — СІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сі́кти. Навкруги, сухий-сухий сірий пісок, з-під якого часом визирає голова або спина мистецьки січеного з темного мармуру велетенського звіра — слона, лева, заметених віковічним піском… (Досв. Словник української мови в 11 томах