тампон
тампо́н
-а, ч.
Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, шоб спинити кровотечу, ввібрати гній.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тампон — тампо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тампон — (мед.) затичка Словник чужослів Павло Штепа
- тампон — ТАМПО́Н, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов'язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (з наук. Словник української мови у 20 томах
- тампон — тампо́н (франц. tampon – затичка, корок) стрічка або шматок стерильної марлі, що її вводять у рану або порожнину організму людини чи тварини для дренування або для спинення кровотечі. Словник іншомовних слів Мельничука
- тампон — Тампо́н, -на; -по́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тампон — ТАМПО́Н, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов’язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (Хвор. Словник української мови в 11 томах