1. Великий тлумачний словник сучасної мови

танальбін

танальбі́н

-у, ч.

Сполука таніну з білком; в'яжучий засіб при проносах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танальбін — танальбі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. танальбін — ТАНАЛЬБІ́Н, у, ч., мед. Лікувальний препарат із групи в'яжучих засобів, який застосовують при захворюванні кишечника. Для лікування хворих телят у господарстві можна застосовувати танальбін (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах