тельбухи
те́льбухи
-ів, мн. (одн. тельбух, -а, ч.).
Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо).
|| зневажл. Про внутрішні органи людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тельбухи — Нутрощі, бебехи, бельбахи, кишки. Словник синонімів Караванського
- тельбухи — див. нутрощі Словник синонімів Вусика
- тельбухи — ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. те́льбух, а, ч.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (І. Багмут); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник); // зневажл. Словник української мови у 20 томах
- тельбухи — Те́льбухи, -хів, -хам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тельбухи — ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. те́льбух, а, ч.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Тют. Словник української мови в 11 томах