1. Великий тлумачний словник сучасної мови

темний

те́мний

-а, -е.

1》 Позбавлений світла; погано освітлений.

|| Уживається як постійний епітет до сл. ніч і т. ін.

|| Поринулий у темряву, темноту.

2》 Кольором близький до чорного; не ясний.

|| Смаглявий, темноволосий, темноокий.

|| Густий, більш насичений, ніж звичайно.

|| Тьмяний, неяскравий.

Темні окуляри — окуляри з кольоровими (чорними, зеленими, синіми тощо) скельцями для захисту очей від променів сонця тощо.

3》 перен. Тяжкий, безрадісний, сумний.

|| Який виражає сумний настрій, стан.

4》 перен. Який приносить лихо, спричиняє зло; злий.

|| Лютий, жорстокий (про сильне недобре почуття).

5》 перен. Невідомий, незвіданий. Темна справа.

|| Неусвідомлений, невиразний.

|| Прихований, таємний.

|| Давній, минулий.

6》 перен. Якого важко зрозуміти; неясний.

|| Позбавлений чіткості; неясний.

7》 перен. Відсталий, некультурний; неписьменний.

8》 перен. Непорядний, недобрий.

|| Який викликає недовір'я, підозру. Темна особа.

|| Який викликає осуд; негативний.

9》 розм. Сліпий, незрячий.

10》 у знач. ім. темна, -ної, ж., заст., розм. Приміщення для тимчасового утримання заарештованих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темний — (в якому відсутнє світло) невидний, неясний, (про ніч) непроглядний, безпросвітній, посутенілий. Словник синонімів Полюги
  2. темний — те́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. темний — Не світлий, темрявий; (- ніч) невидний, с. непроглядний; (- хату) неосвітлений, без світла; (колір) не ясний; (хто) смаглявий, темноволосий; (- хмари) густий, безпросвітний, б. Словник синонімів Караванського
  4. темний — I беззоряний, безмісячний, безпроглядний, безпросвітний, безпросвітній, дрімучий (ліс), імлистий, млистий, могильний, напівтемний, непроглядний, присмерклий, смерклий, споночілий, сутінковий, теменний, темненький, темнесенький, темнісінький... Словник синонімів Вусика
  5. темний — ТЕ́МНИЙ, а, е. 1. Позбавлений світла; погано освітлений. Її взяли під руки і повели. Двері од темної хати лишились отвором (М. Коцюбинський); Місяця круг защербиться і знову пливе, повновидий, – Смертним віднови нема. Словник української мови у 20 томах
  6. темний — те́мний: ◊ те́мна махорка → махорка ◊ Те́мні вали́ іст. частина Львова – сквер між вулицями Підвальною і Винниченка до Порохової вежі: “Куди йти?” – думала, звертаючись на Руську вулицю... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. темний — від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний). диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Фразеологічний словник української мови
  8. темний — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  9. темний — Те́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. темний — ТЕ́МНИЙ, а, е. 1. Позбавлений світла; погано освітлений. Її взяли під руки і повели. Двері од темної хати лишились отвором (Коцюб., II, 1955, 176); Місяця круг защербиться і знову пливе, повновидий, — Смертним віднови нема. Словник української мови в 11 томах