теорія

тео́рія

-ї, ж.

1》 Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності.

2》 Учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого узагальнення.

3》 Сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки.

|| Сукупність наукових положень, необхідних для опанування певного ремесла, мистецтва, розуміння чого-небудь тощо. Теорія музики.

|| Припущення, здогад щодо певного явища науки; гіпотеза. Мутаційна теорія.

4》 Загальні засади певної науки, ремесла, а також абстраговане знання цих засад. Теорія відносності.

Теорія ігор — розділ математики, в якому вивчаються моделі прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту.

Теорія імовірностей — розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ.

Теорія інформації — розділ кібернетики, що вивчає математичні описи та оцінює методи передачі, зберігання, отримання та класифікації інформації.

Теорія кодування — розділ теорії інформації, який вивчає способи утотожнення повідомлень з сигналами, що їх відображують.

Теорія систем — теорія, яка пов'язана з вивченням систем з метою виявлення їх загальних характеристик та класифікації.

5》 Сукупність поглядів, суджень кого-небудь, з яких випливають певні правила поведінки.

|| Загальні міркування, що не ґрунтуються на реальній дійсності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теорія — тео́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. теорія — (Дарвіна) вчення, учення; (недоведена) гіпотеза; мн. ТЕОРІЇ, ЗН. ЖМ. вигадки, фантасмагорії. Словник синонімів Караванського
  3. теорія — Здогад, гадка Словник чужослів Павло Штепа
  4. теорія — тео́рія (від грец. θεωρία – розгляд, дослідження) 1. Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2. Система вірогідних наукових знань про якусь сукупність об’єктів, яка описує, пояснює й передбачає явища певної предметної галузі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. теорія — ТЕО́РІЯ, ї, ж. 1. Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. Словник української мови у 20 томах
  6. теорія — В широкому значенні — систематизоване знання про певну область дійсності; наукова т. — комплекс законів науки, дефініцій, тверджень і гіпотез, які належать до певної області явищ, створюючи речово пов'язану, а також логічно упорядковану і з'єднану цілість. Універсальний словник-енциклопедія
  7. теорія — розво́дити / розвести́ тео́рію (філосо́фію), ірон.У своїх розмовах, міркуваннях бути дуже далеким від реальності; мудрувати. — Хто ж буде їсти варить, наколи (коли) жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина? Ха-ха-ха!... Фразеологічний словник української мови
  8. теорія — ТЕОРІЯ (від грецьк. υεωρία — розгляд, міркування, вчення) — 1) В широкому розумінні — особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну діяльність... Філософський енциклопедичний словник
  9. теорія — ТЕО́РІЯ (сукупність положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось і т. ін.), ВЧЕ́ННЯ (УЧЕ́ННЯ), ДОКТРИ́НА книжн., ПОБУДО́ВА книжн., ПОБУДУВА́ННЯ книжн.; ТЕО́РІЙКА зневажл. Словник синонімів української мови
  10. теорія — Тео́рія, -рії, -рією; тео́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. теорія — ТЕО́РІЯ, ї, ж. 1. Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке грунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. Словник української мови в 11 томах