терка
те́рка
-и, ж.
1》 Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо.
2》 Мулярський інструмент – дощечка з ручкою для розгладжування штукатурки.
3》 біол. Гострі, тверді зубчики на язику деяких видів молюсків, якими вони захоплюють і подрібнюють їжу.
4》 Те саме, що тертка 1).
Електрична терка — набір металевих циліндрів або конусів з дірчастою поверхнею та електроприводом для швидкого натирання овочів, фруктів та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терка — те́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- терка — ТЕ́РКА, и, ж. 1. Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо. Для повного виділення насіння пижину [вид бобової трави] треба пропускати через терки або повторно обмолочувати (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- терка — ТЕ́РКА, и, ж. 1. Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо. Для повного виділення насіння пижину [вид бобової трави] треба пропускати через терки або повторно обмолочувати (Хлібороб Укр., 7, 1966, 10). Словник української мови в 11 томах