терка

те́рка

-и, ж.

1》 Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо.

2》 Мулярський інструмент – дощечка з ручкою для розгладжування штукатурки.

3》 біол. Гострі, тверді зубчики на язику деяких видів молюсків, якими вони захоплюють і подрібнюють їжу.

4》 Те саме, що тертка 1).

Електрична терка — набір металевих циліндрів або конусів з дірчастою поверхнею та електроприводом для швидкого натирання овочів, фруктів та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терка — те́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. терка — ТЕ́РКА, и, ж. 1. Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо. Для повного виділення насіння пижину [вид бобової трави] треба пропускати через терки або повторно обмолочувати (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. терка — ТЕ́РКА, и, ж. 1. Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо. Для повного виділення насіння пижину [вид бобової трави] треба пропускати через терки або повторно обмолочувати (Хлібороб Укр., 7, 1966, 10). Словник української мови в 11 томах