теркотати
теркота́ти
-очу, -очеш і теркотіти, -очу, -отиш, недок.
1》 Утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин і т. ін.); торохтіти.
|| Деренчати (про телефон).
2》 Видавати часті різкі шумові звуки (про птахів); цвіркати, цвіркотати (про комах).
|| перен., розм. Швидко, без упину говорити; цокотіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теркотати — Теркотати – “лаяти, молоти язиком, ляпати” [СБГ, ІІ,285]; [ІЦ-2009] Словник з творів Івана Франка
- теркотати — теркота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- теркотати — ТОРОХТІТИ; (- комах) цвіркотіти, цвіркати, тирчати. Словник синонімів Караванського
- теркотати — див. щебетати Словник синонімів Вусика
- теркотати — ТЕРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ТЕРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин і т. ін.); торохтіти. Словник української мови у 20 томах
- теркотати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- теркотати — ТЕРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТЕРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин іт. ін.); торохтіти. Словник української мови в 11 томах
- теркотати — Теркота́ти, -чу́, -чеш гл. = торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439. Словник української мови Грінченка