терни

терни́

-ів, мн., бот.

1》 Зарості колючих рослин.

|| Місце, заросле колючими кущами.

|| Гілки з колючками, шпичаками або вінок із таких гілок як символ страждання, мучеництва, злигоднів.

2》 перен., нар.-поет. Про труднощі, злигодні, страждання на життєвому шляху людини.

|| чого. Прикрощі, що їх щось завдає кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Терни — Терни́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. терни — ТЕРНИ́, і́в, мн. 1. Зарості колю́чих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка .. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (М. Словник української мови у 20 томах
  3. терни — ТЕРНИ́, і́в, мн. 1. Зарості колю́чих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка.. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (Коцюб., І, 1955, 180); Понад яругами костричаться дикі терни (Тют. Словник української мови в 11 томах