терни
терни́
-ів, мн., бот.
1》 Зарості колючих рослин.
|| Місце, заросле колючими кущами.
|| Гілки з колючками, шпичаками або вінок із таких гілок як символ страждання, мучеництва, злигоднів.
2》 перен., нар.-поет. Про труднощі, злигодні, страждання на життєвому шляху людини.
|| чого. Прикрощі, що їх щось завдає кому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Терни — Терни́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- терни — ТЕРНИ́, і́в, мн. 1. Зарості колю́чих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка .. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (М. Словник української мови у 20 томах
- терни — ТЕРНИ́, і́в, мн. 1. Зарості колю́чих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка.. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (Коцюб., І, 1955, 180); Понад яругами костричаться дикі терни (Тют. Словник української мови в 11 томах