1. Великий тлумачний словник сучасної мови

типчак

типча́к

-а, ч.

Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типчак — типча́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. типчак — ТИПЧА́К, а́, ч. Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим сіро-зеленим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста. Поміж ковилою наливається темною зеленню типчак. Словник української мови у 20 томах
  3. типчак — див. костриця Універсальний словник-енциклопедія
  4. типчак — ТИПЧА́К бот., ТИПЧИНА́, ТИ́ПЕ́ЦЬ. Палій сидів з Пашковським на горбі під колючим кущем і, кусаючи стеблинку щойно зірваного типчаку, зрідка перекидався з ним словами (Ю. Мушкетик); Шлях ішов просто на схід серед сухої ковили, типцю й пирію (С. Добровольський). Словник синонімів української мови
  5. типчак — ТИПЧА́К, а́, ч. (Festuca sulcata L.). Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим сіро-зеленим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста. Поміж ковилою наливається темною зеленню типчак. Словник української мови в 11 томах