тире
тире́
невідм., с.
1》 Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски ( — ).
2》 Знак такої форми в азбуці Морзе, а також звуковий сигнал, що відповідає цьому знакові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тире — тире́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тире — Протинка, риска Словник чужослів Павло Штепа
- тире — ТИРЕ́, невідм., с. 1. Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски (-). Мотивування чи попередження може передаватися на письмі замість двокрапки також і знаком тире (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тире — ТИРЕ́, невідм., с. 1. Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски (-). Мотивування чи попередження може передаватися на письмі замість двокрапки також і знаком тире (Худ. чит.., 1955, 117). Словник української мови в 11 томах