1. Великий тлумачний словник сучасної мови

титло

ти́тло

-а, с.

У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов'янській писемності – надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. титло — ти́тло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. титло — ТИ́ТЛО, а, с. У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов'янській писемності – надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри. Словник української мови у 20 томах
  3. титло — Титул; напис Словник застарілих та маловживаних слів
  4. титло — Ти́тло, -ла, -лу; ти́тла, ти́тел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. титло — ТИ́ТЛО, а, с. У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов’янській писемності — надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри. Словник української мови в 11 томах
  6. титло — Титло, -ла с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми. Шевч. Словник української мови Грінченка