тихіше

тихі́ше

тихіш, тихше, присл.

Вищ. ст. до тихо.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихіше — тихі́ше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тихіше — див. тихо Словник синонімів Вусика
  3. тихіше — ТИХІ́ШЕ, ТИ́ХШЕ, присл. Вищ. ст. до ти́хо. Гості заговорили тихіше: очевидячки, вони таїлись од Тодозі (І. Нечуй-Левицький); Тихо, тихо Дунай воду несе, А ще тихше дівка косу чеше (з народної пісні); Чоботи гупали... Словник української мови у 20 томах
  4. тихіше — ТИХІ́ШЕ, ТИ́ХШЕ, присл. Вищ. ст. до ти́хо. Гості заговорили тихіше: очевидячки, вони таїлись од Тодозі (Н.-Лев., VII, 1966, 131); Тихо, тихо Дунай воду несе, А ще тихше дівка косу чеше (Укр. нар. Словник української мови в 11 томах