1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тональність

тона́льність

-ності, ж.

1》 муз. Звуковисотне положення ладу.

|| Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону.

|| Система висотних зв'язків на основі консонансного тризвуку – мажор і мінор, яка передбачає їх чітку організацію. Мажорна тональність. Мінорна тональність.

Гармонічна тональність — заснований на акорді (гармонії) тип мажорно-мінорної тональної системи.

Мелодична тональність — в монодичній музиці – тип тональної системи, яка спирається на окремий тон.

2》 Характер, сила звучання тону, голосу.

3》 літ. Основна емоційна настроєність твору.

4》 мист. Переважаючий колір, поєднання основних тонів на картині, що створює відповідну емоційну настроєність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тональність — тона́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тональність — [тонал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. тональність — 1. Звуковисотне положення ладу. Назва Т. визначається назвами тоніки і ладу (напр., до мажор, ля мінор тощо). Див. Додаток XVI. 2. Система функціонально диференційованих висотних зв’язків, лад на певній висоті — ладотональність. Словник-довідник музичних термінів
  4. тональність — тона́льність 1. Висотне розміщення ладу, що визначається абсолютною висотою основного тону (тоніки) на будь-якому ступені звукоряду музичної системи. 2. В живопису – основний, переважаючий колір, тон. Див. колорит. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тональність — ТОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. муз. Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону. Словник української мови у 20 томах
  6. тональність — ТОНА́ЛЬНІСТЬ муз. (характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами), ТОН. Народна мелодія (в пісні Леонтовича "Дударик") транспонується в тональність плачу (з журналу); Грав оркестр в тональнім тоні, Навіваючи задуму (М. Вороний). Словник синонімів української мови
  7. тональність — Тона́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тональність — ТОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. муз. Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону. Словник української мови в 11 томах