1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тонкоголосий

тонкоголо́сий

-а, -е.

1》 Який має тонкий, високий голос.

2》 Який має високе звучання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкоголосий — тонкоголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонкоголосий — ТОНКОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має тонкий, високий голос. Синагоги блищали підсвічниками, верещали тонкоголосі раввіни (Ю. Яновський); * Образно. Іде землею рання осінь, І жайвір в небі не співа, – Лише вітрець тонкоголосий На хлопця смуток навіва... (С. Словник української мови у 20 томах
  3. тонкоголосий — ТОНКОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має тонкий, високий голос. Синагоги блищали підсвічниками, верещали тонкоголосі раввіни (Ю. Янов., І, 1958, 63); *Образно. Словник української мови в 11 томах