тополиний

тополи́ний

-а, -е.

Прикм. до тополина.

|| Який складається з тополин.

|| Власт. тополині.

|| Своєю будовою, стрункістю схожий на тополю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тополиний — тополи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тополиний — ТОПОЛИ́НИЙ, а, е. Прикм. до тополи́на. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка... (О. Гончар); Над лиманами шум проплива тополиний (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тополиний — ТОПОЛИ́НИЙ, а, е. Прикм. до тополи́на. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка… (Гончар, Тронка, 1963, 20); Над лиманами шум проплива тополиний (Рудь, Дон. Словник української мови в 11 томах