1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тороки

тороки́

-ів, мн.

1》 Ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок.

2》 рідко. Те саме, що торочки 1).

3》 мисл. Погони з металевими або шкіряними петлями для ношення добутих зайців; ремені для ношення добутих качок та ін. птахів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тороки — тороки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. тороки — ТОРОКИ́, і́в, мн. 1. Ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок. Гой, козачейку [козаченьку], пане ж мій, На чім же буде поїзд мій? – Посаджу тя [тебе] за бедрами, Прив'яжу тя тороками. Словник української мови у 20 томах
  3. тороки — ТОРОЧКИ́ (ряд кінців ниток на краю тканини), ТОРО́ЧЧЯ, ТОРОКИ́, БАХРОМА́, ФРЕ́НЗЛІ діал., ПАЦЬО́РКИ діал. Серед поля — продовгуватий дубовий стіл, покритий білою скатертиною з шовковими торочками (І. Словник синонімів української мови
  4. тороки — ТОРОКИ́, і́в, мн. 1. Ремені ззаду сідла для прив’язування речей або прив’язаний до сідла дорожній мішок. Гой, козачейку [козаченьку], пане ж мій, На чім же буде поїзд мій? — Посаджу тя [тебе] за бедрами, Прив’яжу тя тороками. Словник української мови в 11 томах