1. Великий тлумачний словник сучасної мови

точильник

точи́льник

-а, ч.

1》 Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник.

|| Робітник, що виготовляє що-небудь точінням.

2》 Жук, шкідник деревини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. точильник — точи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. точильник — ТОЧИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник. Мічурін ішов містом і вигукував деренчливим голосом, наслідуючи точильників ножів (О. Довженко); У правому заглибі корми точильник гострив ножі (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. точильник — ША́ШІЛЬ (жук, який точить деревину, борошно тощо), ЧЕРВОТО́КА, ТОЧИ́ЛЬНИК. В душі.. якесь неспокійне відчуття точило її, як точить деревину шашіль (А. Шиян); Мебльовий точильник. Словник синонімів української мови
  4. точильник — ТОЧИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник. Мічурін ішов містом і вигукував деренчливим голосом, наслідуючи точильників ножів (Довж. Словник української мови в 11 томах