1. Великий тлумачний словник сучасної мови

травея

траве́я

-ї, ж.

У романській і готичній архітектурі – просторова чарунка нефа, обмежена 4-ма опорами, що несуть хрестове або зімкнене склепіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травея — траве́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. травея — (фр. — прогін, ряд) Прямокутна у плані чарунка простору нефа у романському або готичному храмі під одним хрестовим чи зімкненим склепінням, що підтримується чотирма інколи шістьома підпорами. Архітектура і монументальне мистецтво