1. Великий тлумачний словник сучасної мови

трах

трах-трах, виг.

1》 Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо; торох.

2》 розм. Уживається як присудок за знач. трахнути і трахнутися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трах — трах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трах — див. бух Словник синонімів Вусика
  3. трах — ТРАХ, ТРАХ-ТРА́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо; торох. Раптом т-ррах!.. трах-трах!.. Віконна рама затремтіла, і всі шибки дико задеренчали (М. Коцюбинський); Враз у віконницю знадвору – трах!... Словник української мови у 20 томах
  4. трах — У, ч., знев. Секс. Я думав, вона переживає щось глибше, ніж банальний трах із підстаркуватим пустобрехом (І. Сова). Словник сучасного українського сленгу
  5. трах — ТРАХ, ТРАХ-ТРА́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо; торох. Раптом т-ррах!.. трах-трах!.. Віконна рама затремтіла, і всі шибки дико задеренчали (Коцюб. Словник української мови в 11 томах